SEO-редиректи: повний посібник з 301, 302, 307 і 308

Кожен сайт змінює адреси: продукт перейменовують, блог реструктуризують, увесь домен переїжджає на HTTPS або під новий бренд. Без SEO-редиректів кожна зміна залишає по собі мертву сторінку, втрачені зворотні посилання й відвідувачів, що потрапляють на помилку. З правильним редиректом Google переносить сигнали старої адреси на нову, а користувачі цього не помічають. Документація Google про редиректи та Google Search встановлює правила; цей посібник перетворює їх на рішення, які можна застосовувати сторінка за сторінкою.

Що таке редирект у SEO?

Редирект це вказівка, що адреса тепер живе в іншому місці. Коли браузер або краулер запитує стару адресу, сервер відповідає кодом стану 3xx та заголовком Location, що вказує на нову адресу, і клієнт переходить за ним. Для пошукових систем редирект також говорить дещо про індексацію: чи має нова адреса замінити стару у видачі, чи переїзд тимчасовий.

Редиректи це стандартний інструмент для переїзду домену, об'єднання дублікатів, переходу з HTTP на HTTPS, зміни структури адрес або заміни видаленої сторінки близьким відповідником. Вони працюють у парі з тегом canonical, який називає пріоритетну адресу, нікуди не спрямовуючи відвідувачів.

Які бувають типи редиректів?

Google ділить редиректи на дві родини. Постійні редиректи повідомляють його конвеєру індексації, що ціль має стати канонічною; тимчасові цього не роблять, тож стара адреса може залишитися у видачі.

Google рекомендує за можливості постійний серверний редирект і радить використовувати редиректи JavaScript лише тоді, коли неможливі ні серверний редирект, ні meta refresh, адже Google може ніколи не побачити редирект, що залежить від рендерингу. Наш посібник із JavaScript SEO пояснює, чому рендеринг не гарантований.

Який редирект використовувати: 301 чи 302?

Поставте собі одне запитання: чи повернеться стара адреса? Якщо ні, використовуйте редирект 301. 302, використаний для постійного переїзду, це найпоширеніша помилка редиректів: Google може залишити стару адресу в індексі й показувати її у видачі, тоді як нова сторінка чекає на сигнали, які ніколи повністю не надходять. Google з часом справді виправляє деякі тривалі 302, але покладатися на це не варто.

Коди 307 і 308 існують з технічної причини. Згідно з посібником MDN про HTTP-перенаправлення, 301 або 302 можуть дозволити браузерам змінити запит POST на GET, тоді як 307 і 308 зберігають метод і тіло запиту незмінними. Для звичайних сторінок це не змінює SEO; це важливо для форм, оформлення замовлення та API.

Чи втрачають редиректи PageRank?

Не так, щоб це треба було враховувати в планах. Гері Ілліс із Google заявив 2016 року, що редиректи 30x більше не втрачають PageRank. Реальні втрати походять з іншого: редирект на непов'язану сторінку, зламаний редирект через кілька місяців або довгі ланцюжки, що сповільнюють сканування.

Що таке ланцюжки та цикли редиректів?

Ланцюжок виникає, коли адреса A спрямовує на B, яка спрямовує на C. Ланцюжки накопичуються роками міграцій: HTTP на HTTPS, потім www на без www, потім нова структура адрес. Краулери Google, згідно з його документацією про коди стану HTTP, проходять до 10 редиректів, але Google радить спрямовувати прямо на кінцевий пункт призначення, а якщо це неможливо, обмежувати ланцюжки трьома переходами чи менше. Кожен перехід додає затримку для користувачів і марнує краулінговий бюджет на великих сайтах.

Цикл виникає, коли A спрямовує на B, а B спрямовує назад на A. Браузери показують помилку, краулери здаються, і сторінка випадає з індексу. Цикли зазвичай походять від суперечливих правил, наприклад правила CMS і правила сервера, що не збігаються щодо кінцевого слеша.

Робити редирект, повертати 404 чи 410?

Не кожна видалена сторінка потребує редиректу. Спрямовуйте лише тоді, коли існує близький відповідник. Посібник Google про переїзд сайту зі зміною адрес застерігає від спрямування багатьох старих адрес на одну нерелевантну ціль, як-от головну сторінку, що може збити з пантелику користувачів і може розглядатися як м'яка 404.

Google каже, що всі помилки 4xx, крім 429, обробляються однаково, тож вибір між 404 і 410 практично мало на що впливає: в обох випадках раніше проіндексована адреса видаляється з індексу.

Як поводитися з редиректами під час міграції сайту?

Міграція це момент, коли редиректи або рятують, або гублять трафік. Наш повний посібник із SEO-міграції охоплює весь проєкт; для редиректів діють п'ять правил:

1. Зіставте кожну адресу один до одного. Експортуйте всі індексовані адреси, сторінки із зворотними посиланнями та сторінки з трафіком, а потім призначте кожній її найближчий новий відповідник.
2. Використовуйте постійні серверні редиректи. 301 або 308, налаштовані на сервері чи CDN, а не в JavaScript.
3. Оновіть усе, що контролюєте. Внутрішні посилання, теги canonical, hreflang, XML-карти сайту та структуровані дані мають вказувати на нові адреси напряму, а не через редиректи.
4. Тримайте редиректи щонайменше рік. Google радить тримати їх якомога довше, загалом щонайменше один рік, щоб він міг передати сигнали, зокрема посилання з інших сайтів.
5. Стежте за індексацією. Дивіться звіт «Індексація сторінок» у Search Console; наш посібник з індексації Google пояснює, як його читати.

Як налаштувати редирект?

Метод залежить від вашого стеку, але результат має бути однаковим: одна відповідь 3xx від сервера.

• Apache: у файлі .htaccess правило на кшталт Redirect 301 /old-page https://example.com/new-page або правила RewriteRule для шаблонів.
• Nginx: у блоці server, location = /old-page { return 301 https://example.com/new-page; }.
• WordPress: WordPress автоматично спрямовує деякі змінені slug, а решту керує плагін редиректів із панелі керування.
• Shopify, Wix, Webflow: у кожного є вбудований менеджер редиректів адрес у налаштуваннях, який створює постійні редиректи.
• CDN або edge: Cloudflare та подібні сервіси можуть застосовувати правила редиректів, ще до того як запит дійде до вашого сервера, що швидко і корисно для переїзду домену.

Після кожної зміни перевіряйте стару адресу за допомогою перевірки редиректів: вона показує код стану кожного переходу та кінцевий пункт призначення.

Чому редиректи важливі для видимості в ШІ?

Старі адреси живуть довго після того, як ви їх змінили. Інші сайти, розсилки, дописи в соцмережах і відповіді ШІ продовжують вказувати на адресу, що існувала, коли їх було написано. Коли ChatGPT, Perplexity чи Gemini цитують сторінку, а посилання веде на помилку, ви втрачаєте візит, а цитування втрачає цінність. Постійний редирект підтримує ці посилання робочими та допомагає пошуковим системам і ШІ-краулерам прив'язати історію старої сторінки до нової. Наше дослідження сторінок, які цитує ChatGPT, показує, наскільки ці відповіді спираються на стабільні, усталені джерела.

Як провести аудит редиректів?

1. Просканувати сайт і скласти список усіх внутрішніх посилань, що ведуть на редирект; замінити їх кінцевою адресою.
2. Знайти ланцюжки й цикли у звіті сканування й спрямувати кожне джерело прямо на кінцевий пункт.
3. Перевірити непрацюючі посилання за допомогою перевірки непрацюючих посилань, особливо після видалення сторінок.
4. Перевірити індексованість цільових сторінок за допомогою перевірки індексованості: редирект на сторінку з noindex марнує переїзд.
5. Переглянути Search Console щодо сторінок, позначених як «Сторінка з переспрямуванням» або м'яка 404, і щодо падінь індексації.
6. Вибірково перевіряти сторінки під час перегляду за допомогою безкоштовного розширення Sorank для Chrome, яке позначає SEO-проблеми на сторінці, що ви переглядаєте.

Редиректи це частина технічного SEO, на яку рідко звертають увагу, доки не впаде трафік. Постійний, прямий, релевантний редирект для кожної переїхавшої адреси тримає ваші позиції та зворотні посилання робочими на вас. Щоб стежити за впливом міграції на кліки, позиції та цитування в ШІ в одному місці, скористайтеся дашбордом GEO / SEO від Sorank.